3.2. Організаційне забезпечення безпеки банківської установи

Описание Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах (Рогач І)

Мікрокредитування вважається у світі загальновизнаним методом боротьби з соціальною бідністю, забезпечення зайнятості населення, створення нових робочих місць. З огляду на його соціально-економічну значимість для суспільного розвитку поточний 2005 рік проголошено Міжнародним роком мікрокредитування-2005. На жаль, представники нової української влади, не зважаючи на проєвропейські амбіції обійшли увагою світові тенденції і Україна в цьому процесі знову перебуває на узбіччі.

Експертами АЦ «Академія» розроблено основні пріоритети і напрями розвитку в Україні системи мікрокредитування, яке в цілому світі визнано найбільш ефективним методом боротьби з бідністю.

Основними пріоритетами розвитку в Україні доступної, зручної, розгалуженої й соціально спрямованої системи мікрокредитування повинні стати такі завдання:

•  стимулювання банків та небанківських фінансових установ (зокрема, кредитних спілок, товариств взаємного кредитування і т.д.) до розширення мікрокредитування і вдосконалення законодавчого забезпечення їх діяльності;•  створення сприятливих умов для громадян і суб’єктів малого підприємництва в отриманні мікрокредитів, у тому числі за рахунок спрощення порядку їх надання, зменшення відсоткових ставок, збільшення строків користування;

•  вдосконалення механізмів державної підтримки суб’єктів малого підприємництва в отриманні кредитів та розробку національної програми мікрокредитування;

•  проведення всеукраїнського конкурсу серед банків та небанківських фінансових установ з відзначенням переможців за досягнення у розвитку системи мікрокредитування;

•  налагодження системи інформаційно-освітнього забезпечення громадян у сфері кредитування;

•  нормативного врегулювання відносин між банківськими фінансовими установами та їх клієнтами;

•  створення умов для розвитку небанківських фінансових установ;

•  удосконалення нормативно-правового регулювання процедур кредитування банківськими і небанківськими фінансовими установами;

•  вивчення і запозичення кращого світового досвіду у сфері розвитку мікрокредитування.

Реформування системи банківського кредитування повинно стати одним з ключових напрямів розвитку системи державної фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, який має включати в себе такі головні питання :

•  Концентрація і збільшення обсягів бюджетної і небюджетної фінансової підтримки малого й середнього підприємництва та системи мікрокредитування широких верств населення.•  Створення гнучкої системи гарантій (поруки) , що дасть можливість активніше залучати до кредитування комерційні банки.

•  Збільшення обсягів мікрофінансування і мікрокредитування , що дасть можливості фінансово підтримати тих громадян і суб’єктів підприємницької діяльності , що лише розпочинають свою діяльність.

•  Використання можливостей фінансового лізингу і франчайзингу як гнучких фінансових технологій та водночас конструктивних способів ведення підприємницької діяльності , що поєднують інтереси великого і малого підприємництва.

•  Розвиток інфраструктури підтримки малого і середнього бізнесу – бізнес-інкубаторів , бізнес-центрів , наукових та інноваційних парків , консалтингових установ тощо.

Принциповим питанням удосконалення банківського кредитування малого підприємництва є створення гнучкої системи гарантій , яка відкрила б можливості кредитування для всіх категорій підприємств. З ним пов’язана процедура й суб’єкт гарантування та питання забезпечення повернення кредиту. Як свідчить практика, існує декілька варіантів вирішення даного питання :

Ризики бере на себе комерційний банк , приймаючи на свій страх рішення з кредитування малого бізнесу. Недолік такого варіанту – його впровадження залежить від вольових якостей та стратегічного бачення керівництва конкретної банківської установи , ефективності його менеджменту , адже сьогодні банки здебільшого не довіряють суб’єктам малого бізнесу і не хочуть брати на себе ризики , пов’язані з їх кредитуванням.Гарантії забезпечуються спеціалізованими фондами або іншими інститутами підтримки малого підприємництва. При цьому , фінансові ресурси таких установ , які можуть бути залучені з бюджету , спрямовуються не безпосередньо на кредитування , а на забезпечення комерційних кредитів. Недолік такого варіанту – недостатні обсяги бюджетних ресурсів та фінансування таких установ .

Гарантії по кредитах забезпечують державні та муніципальні органи влади для тих малих і середніх підприємств , які працюють у соціально значущих галузях економіки, беруть участь у виконанні державних замовлень, виконують заходи в рамках регіональних програм соціально-економічного розвитку територій та населенийх пунктів. Недолік такого варіанту – низький рівень залучення малих підприємств до виконання державних і муніципальних замовлень та необхідність розширення такої практики на центральному і регіональному рівнях.

Створення комерційних схем гарантування по кредитах для малого підприємництва – запровадження продажу гарантій як форми вкладання капіталу з метою отримання прибутку. Недолік такого варіанту – схеми комерціалізації гарантій ефективно застосовуються в розвинених ринкових країнах , але в Україні їх важко впроваджувати через поки що високу степінь ризиків ведення підприємницької діяльності в сфері малого підприємництва та загальну високу вартість процедур ведення бізнесу , а також через вкрай недостатні обсяги фінансово-кредитних ресурсів.

З метою впровадження системи мікрокредитування експертами Аналітичного центру «Академія» розроблено Програму заходів з удосконалення державної фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, яка включає в себе наступні завдання:

- вирішення цілого комплексу загальнодержавних питань , що передбачають інформаційне й фінансове забезпечення суб’єктів кредитування , підвищення ефективності використання державних коштів та створення постійного джерела фінансування бюджетних програм;- реформування структури банківського сектора, створення банку другого рівня в якості спеціалізованої кредитної установи , яка за рахунок державних коштів здійснюватиме режим кредитування з метою сприяння розвитку , а не отримання комерційного прибутку, та здійснювати свої програми шляхом рефінансування комерційних банків , не створюючи їм конкуренції , а навпаки , підтримуючи їх фінансову базу;

- підвищення правової захищеності фінансово-кредитних установ і організацій та створення інституційної мотивації для залучення комерційних банків до кредитування малого і середнього бізнесу та широких верств населення;

- удосконалення відносин у системі “банк-клієнт” (Наприклад, у Німеччині до податкових пільг у банківському секторі належать спеціальні норми амортизаційних відрахувань; створення резервів прибутку , що не оподатковуються; інвестиційні надбавки , які виплачуються податковими установами. В Італії практикується надання пільгових довгострокових позик під 3%-5% річних за ринкової процентної ставки близько 15%. Підприємства можуть отримати додаткову пільгу у 20%-30% компенсації вартості позики при достроковому поверненні кредиту);

- удосконалення законодавчих і нормативних документів;

- вивчення і адаптації в Україні кращої світової практики мікрокредитування, удосконалення системи фінансової підтримки підприємництва та широких верств населення.

Источник: http://www.academia.org.ua/?p=651