Тварини Запорізької області, занесені до Червоної книги України

Описание Рослини, занесені в Червону книгу З червоної книги рослин

Запорізька область - Всеукраинская Экспертная Сеть

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

ЛЮБИ І БЕРЕЖИ ПРИРОДУ РІДНОГО КРАЮ

(Тварини Хмельниччини, занесені до Червоної книги України)

Набір закладок для користувачів-учнів 1-9 класів

Хмельницький
2007

 

Любіть тварин маленьких і великих,
В далекім лісі, поруч у селі.
Любіть усіх – приручених і диких –
Ми з ними не самотні на Землі.


Дорогі друзі!

Ми часто чуємо, що природу слід охороняти. Досить довгий час люди уявляли себе “царями природи” і були впевнені, що мають право на перебудову довкілля. Та чи можемо ми розпоряджатися долею живих істот, кому із них можна існувати, а кому – ні?
На жаль, внаслідок жорстокої, безгосподарської діяльності людини, багато тварин зникли або зна-ходяться на межі знищення. Тих тварин, що потребують охорони та захисту, занесено до Червоної книги України. 9 видам тварин та 3 видам птахів Хмельниччини загрожує повне знищення: їх теж занесено до Червоної книги України. Отже, вони охороняються Законом. Ми маємо пам'ятати про це і бережливо ставитися до цих рідкісних тварин та птахів.
До комплекту входять закладки про тварин і птахів Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку тварин, що зна-ходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Уважно прочи-тайте і пам'ятайте про них.
Любіть і бережіть природу рідного краю!

П'ЯВКА МЕДИЧНА

Поширена на всій території України в річках з повільною течією, озерах та ставках. Надає перевагу водоймам з чистою водою, які добре прогріваються. Живиться кров'ю різних хребетних, від жаб до людини. Зосереджується в місцях водопою або купання худоби.
З медичної п'явки отримують лікарську речовину герудин, який знижує зсідання крові й допомагає при хворобах серцево-судинної системи. Чисельність зменшується через хижацький промисел для виробництва ліків, меліорацію, забруднення та знищення водойм.
Успішно поширений у медичних закладах та наукових установах. Необхідно взяти під охорону водойми, де п'явка ще поширена у великій кількості, та покласти край її масовому добуванню.

КРАСОТІЛ ПАХУЧИЙ

Поширений по всій території України. Живе у широколистяних та мішаних пахучих лісах, парках, інколи – у полезахисних смугах та садах. Полює у кронах дерев на гусениць непарного шовкопряда та золотогузки, які мають отруйні волоски і тому неїстівні для птахів (крім зозулі). Для боротьби із шовкопрядом був завезений у США.
Чисельність зменшується через застосування пестицидів. Занесений до Європейського Червоного списку. Охороняється у заповідниках. Необ-хідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фон-ду.

ЖУК – ОЛЕНЬ

Поширений по всій території України. Живе у широколистяних та мішаних лісах. Живиться соком з пошкоджених стовбурів дерев, пере-важно – дубів. Личинки розви-ваються у трухлих дубових пеньках, їх розвиток триває 5-6 років.
Чисельність зменшується через скорочення площі природних лісів, знищення старих дуплистих дерев, застосування пестицидів, надмірний вилов жуків для колекцій.
Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

МАХАОН

Поширений по всій Україні. Живе на різнотравних луках, сонячних лісових галявинах і узліссях, у парках і садах, на узбіччях доріг тощо. Гусениці живляться на рослинах родини зонтичних. Має 2-З покоління на рік. Зимує лялечка. Чисельність зменшується через викошування і випалювання трави, розорювання степів та луків, застосування пестицидів та вилов колекціонерами.
Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. Охороняється в усіх заповідниках України та в Азово-Сиваському національному природному парку. В місцях з високою чисельністю доцільно створити території при-родно-заповідного фонду.
Кожному із нас треба пам'ята-ти, що коли ми ловимо, продаємо або купуємо цих метеликів, то наближаємо їх загибель. Вони гинуть через таке милування...

ПОЛIКСЕНА

Поширена майже по всій Україні. Живе у місцях зростання хвилівника звичайного – на узліссях, галявинах, по берегах водойм тощо. Метелики літають з кінця квітня по травень. Лялечки зимують на стеблах рослин.
Чисельність зменшується через меліорацію, рекреаційне наванта-ження, випасання худоби, випа-лювання сухої рослинності, виру-бування лісів тощо. В регульованих греблями долинах річок загибель личинок та яєчок спричиняють різкі коливання рівня води протягом доби. Занесена до Європейського Червоно-го списку. Необхідно створити тери-торії природно-заповідного фонду у долинах річок. Для обмеження негативного впливу через надмірне рекреаційне навантаження особливо важливо створювати такі території поблизу великих міст.

АПОЛЛОН

Один із найкрасивіших і найрідкісніших метеликів України. Зустрічається в Карпатах, Перед-карпатті та в Дністровському каньйоні. На рівнинах живе у хвойних лісах, у горах – на сонячних скелястих місцях. Гусениці живляться листям очитку. Зимують у стадії яйця, метелики літають з липня по серпень. Чисельність зменшується через вирубування лісів, надмірне рекреаційне наван-таження та вилов колекціонерами. Вразливість посилюється нез-датністю до переселень. Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнен-ня.
У місцях мешкання, зокрема в Дністровському каньйоні, слід ство-рити охоронні природні території.

СІННИЦЯ ГЕРО

Мешкає на Правобережному Поліссі. Живе на вологих луках та лісових галявинах, на багнищах. Гусениці живляться на злакових.
Чисельність зменшується через осушення боліт, випасання худоби, викошування трав, розробку торфо-вищ, зміну природної структури лісів внаслідок лісового госпо-дарювання. 3анесена до Євро-пейського Червоного Списку.
У місцях перебування необхідно створити території заповідного фонду.

БРАЖНИК МЕРТВА ГОЛОВА

Поширений по всій території України. Живе на полях і городах, у лісосмугах та на схилах ярів. Гусениці живляться переважно на пасльонових.
Чисельність різко зменшується внаслідок повсюдного застосування отрутохімікатів проти колорадського жука, викорчовування чагарників і розорювання місць перебування.
Охороняється в заповідниках України.

САТУРНІЯ MАЛА

Спорадично поширена по всій Україні. Живе на галявинах, узліссях і в чагарниках. Метелики не жив-ляться. Гусениці живляться на чагарниках і деревах.
Чисельність зменшується через розорювання степів, викорчовування чагарників, випалювання сухої рослинності та застосування пести-цидів. Охороняється у Чорно-морському біосферному заповід-нику. Необхідно повсюдно зменши-ти обсяги застосування пестицидів, в усіх місцях перебування створити території природно-заповідного фон-ду.

СТЕРЛЯДЬ

Досягає 1, 2 м завдовжки (здебільшого 40-60 см). Живе майже 30 років. Мешкає у великих ріках – Дунай, Дніпро, Дністер та ін. У Дністрі на Передкарпатті подекуди виловлюють десятки особин. У ріках Сіверський Донець, Південний Буг та на більшості ділянок у басейнах Дніпра і Дністра зникла. Живе на глибоких ділянках із чистою холодною проточною водою. Жи-виться донними безхребетними та дрібною рибою.
Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм та забруднення води.
Вилов заборонений з 1985 р. Слід виявити ділянки, перспективні для створення територій природно-запо-відного фонду, зокрема на Середньо-му Дністрі доцільно створити заказник, збудувати рибоводний за-вод, на базі якого здійснити розселення стерляді в інші ріки.

БІЛУГА ЧОРНОМОРСЬКА

Ендемічний підвид. Одна з найбільших риб України: сягає 5 м завдовжки і важить понад 1 т (здебільшого -2,5 м, 200-300 кг).
Мешкає в Азовському та Чорному морях. Нереститься у великих ріках. У першій половині ХХ ст. була звичайною промисловою рибою майже на всьому морському узбережжі України, нерестилася у ріках Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро та Сіверський Донець. Зникає з 60-х рр. ХХ ст. Зараз поодинокі особини трапляються лише поблизу берегів Криму, дещо частіше – в р. Дунай та біля її гирла.
Чисельність зменшується через зарегулювання рік, забруднення води та надмірний вилов.
В Азовському морі вилов забо-ронений з 1976 р., в Чорному – з 1983.


ЧОП ВЕЛИКИЙ


Сягає у довжину 45 см (здебільшого – до 25 см), маса тіла 200-300 г. Живе близько 10 років.
Ендемічний вид. Мешкає в басейнах рік Дністер і Прут, у пониззі річки Дунай, середній і нижній течіях річок Закарпаття. Живе на глибоководних ділянках із швидкою течією і твердим дном. Живиться донними безхребетними, ікрою та дрібною рибою.
Чисельність зменшується через зарегулювання проточних водойм та забруднення води. Занесений до Європейського Червоного списку.
Треба забезпечити фактичну заборону вилову. У придатних для перебування місцях необхідно ство-рювати території природно-запо-відного фонду.

ПОЛО3 ЛІСОВИЙ

Інколи перевищує 2 м у довжину. Зустрічається в Закарпатській, Тернопільській і Миколаївській обл. Раніше спостерігався в Вінницькій, Чернівецькій, Одеській та Кіро-воградській обл.
Живе на кам'янистих схилах. Живиться гризунами, зрідка птахами. Не отруйний. Через красу давні римляни тримали лісових полозів при вівтарях або купальнях. Існує гіпотеза, що до Центральної Європи цих змій занесли римські легіонери. Чисельність зменшується через негативний вплив госпо-дарської діяльності, безпосереднє знищення людиною та вилов для тераріумів. Занесений до Червоної книги МСОП.
Необхідно створити території природно-заповідного фонду біля с. Мигія Миколаївської обл. та каналу Ужгород – Невицьке, забезпечити фактичну заборону вилову.
Через наше невігластво ми вбиваємо цих змій, задля милування, виловлюємо для тераріумів. Яким би не було наше ставлення до них, наслідок єдиний - винищення цих тварин.

МІДЯНКА

Поширена по всій Україні. Живе на сонячних галявинах та узліссях листяних лісів, сухих схилах, вкритих трав'яним покривом або чагарниками тощо. Живиться ящірками, деколи пташенятами та мишоподібними гризунами. Не отруйна.
Чисельність зменшується через застосування хімікатів, руйнування місць перебування та безпосереднє знищення (мідянку помилково вва-жають отруйною).
Охороняється на багатьох територіях природно-заповідного фонду. Слід відтворити чисельність ящірок - її основної поживи.
Також треба усвідомлювати, що мідянок ми вбиваємо лише тому, що вони здаються нам небезпечними.


ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ


В Україні гніздиться 300-350 пар: на Поліссі та в карпатських лісах. Селиться в старих лісах поблизу водойм і боліт. Гнізда влаштовує на старих дepевax на висоті від 6 до 20 м і використовує їх протягом багатьох років. Живиться дрібними тваринами. Зимує в Африці, Індії і Китаї.
Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, меліо-рацію та посилення непокоєння. Занесений до Конвенції про між-народну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється в Карпатському біосферному та Поліському при-родному заповідниках, у Шацькому національному природному парку. Розмножується у зоопарках. У міс-цях гніздування необхідно створю-вати території природно-заповідного фонду.

ОРЛАН - БІЛОХВІСТ


Донедавна гніздився по всій Україні, тепер зустрічається головним чином у басейнах рік Дніпро, Сіверський Донець та в західних областях. Селиться на скелях та у лісах з високими деревами поблизу великих водойм. Живиться переважно рибою. У пер-шій половині ХХ ст. гніздилося орієнтовно 30-35 пар. Зараз відомо 14 пар. Чисельність зменшується через порушення умов гніздування, зокрема вирубування лісів та забруднення водойм, збіднення риб-них запасів, винищування людиною. Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється у Дунайському та Чорноморському біосферних запо-відниках.
В усіх місцях гніздування необхідно створити території природно-заповідного фонду. В місцях зимівлі необхідно підгодо-вувати.

БОРИВIТЕР СТЕПОВИЙ

Близько 100 пар гніздиться у Криму і Херсонській обл. Раніше був поширений у степовій та лісостеповій зонах. Ще у 60-х рр. ХХ ст. на Закарпатті та у Криму утворював колонії до 400 пар. Селиться на відкритих просторах в урвищах ярів, скелях, високих будівлях та у дуплах дерев. Живиться переважно комаха-ми. Зимує в Африці та Південній Азії.
Чисельність зменшується через розорювання степів, посилення непокоєння та вирубування старих дуплистих дерев. Занесений до Європейського Червоного списку.
Повсюдно треба обмежити використання пестицидів. Необхідно створювати території природно-заповідного фонду на півостровах Тарханкут і Керченський, на Арабатській стрілці.
Людині боривітри ніяк не шкодять. Тож перш ніж убити цього птаха, подумайте, чи варто це робити?


ЖУРАВЕЛЬ СІРИЙ


В Україні гніздиться, ймовірно, 100-200 пар: на важкопристyпних болотах Полісся та Лівобережного Лісостепу. Поодинокі гнізда є в приморському степу Присивашшя. Під час перельотів зустрічається по всій Україні. Зимує у Північній Африці, Західній та Південній Азії.
Утворює постійні пари. Гнізда влаштовує на сухому місці серед болота. Живиться переважно рос-линною їжею.
Чисельність зменшується через осушування боліт, безпосереднє винищування людиною та застосу-вання пестицидів.
Охороняється в Поліському природному заповіднику.

СИПУХА

Гніздиться в західних і цент-ральних областях України та в Одеській обл. Селиться в населених пунктах у кам'яних і дерев'яних будівлях, які мало відвідуються людьми, а також у дуплах старих дерев. Живиться дрібними ссавцями, птахами і земноводними, рідше - комахами і павуками.
Чисельність зменшується через нестачу придатних для гніздування місць, зменшення кількості поживи тощо.
У місцях гніздування необхідно створювати об'єкти природно-запо-відного фонду.


ПУГАЧ


Гніздиться по всій Україні, в основному, у західних областях - усього близько 50 пар. Селиться в глухих лісах з густим підліском, ярах, урвищах тощо. Живиться гризунами і птахами, рідше - земноводними, плазунами і навіть рибою. Чисельність зменшується через вирубування та зміну природної структури лісів, меліо-рацію, нестачу поживи, рекреаційне навантаження і безпосереднє винищення людиною. Охороняється в Карпатському біосферному запо-віднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику, в Шацькому національному природ-ному парку. У місцях гніздування необхідно створювати території при-родно-заповідного фонду. Зокрема слід створити заповідник у Тлумаць-кому р-ні Івано-Франківської обл., а також приєднати до Канівського природного заповідника лісовий масив між селами Бучак і Трахтеми-рів. У межах гніздових ділянок пугача треба заборонити виру-бування лісу і відвідування їх людьми.


СЛІПАК ПОДІЛЬСЬКИЙ

Мешкає на Правобережжі, за винятком північних районів Во-линської, Житомирської та Київської обл. На заході розповсюджений до рік Сан і Верхній Дністер, на півдні - до річки Південний Буг, на сході - до річки Дніпро. За межами України зустрічається лише у Польщі.
Веде підземний спосіб життя. Живиться корінням, кореневищами, стеблами і пагонами рослин. Загаль-на довжина ходів складає від 10 до 275 м. Вертикальні ходи до 2,75 м завглибшки, ведуть до житлових і гніздових камер, комор для запа-сання корму тощо.
Чисельність зменшується через негативний вплив господарської діяльності.
У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

ПІДКОВОНІС МАЛИЙ

Довжина тулуба (без хвоста) 3,5-4см. Знайдений в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тер-нопільській, Хмельницькій, Одеській, Запорізькій, Донецькій обл. і в Криму. Загальна чисельність в Україні – близько 400 особин.
Селиться в підземних порожнинах (печерах, шахтах, тунелях тощо). Влітку виводкові зграї можна побачити на горищах, у затінених місцях під мостами, на дзвіницях і у дуплах дерев. Живе до 17,5 років.
Чисельність різко зменшується че-рез руйнування сховищ, винищення спелеотуристами, застосування пести-цидів.
Охороняється у Карпатському біо-сферному заповіднику; у природних заповідниках: Карадацький, Кримсь-кий, Мис Мартьян та Ялтинський гірсько-лісовий; в деяких заказниках. В усіх поселеннях необхідно створювати об’єкти природно-запо-відного фонду, повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів.
Людині підковоноси ніяк не шкодять. Тож перш ніж вбивати цього звірка, подумайте, чи варто це робити?

ВЕЧІРНИЦЯ ВЕЛЕТЕНСЬКА

Довжина тулуба (без хвоста) 8-10 см. Зустрічається переважно в центральній частині та на сході України у високостовбурних листя-них лісах та парках. Чисельність незначна, протягом 1930-1990-х рр. відновлено 8 – 10 тварин.
Чисельність зменшується через нестачу дуплистих дерев тощо. Занесена до Європейського Черво-ного списку.
У місцях перебування необхідно створювати території природно - заповідного фонду, де слід зберігати високостовбурні дуплисті дерева та розвішувати штучні сховища.

ГОРНОСТАЙ

Поширений по всій Україні, крім Криму і приморських районів Запорізької та Донецької областей. Живе біля водойм, в лісах та чагарниках, деколи - на полях і в населених пунктах.
Лігвища влаштовує в норах гризунів, дуплах дерев, купах хмизу та серед каміння. Живиться дрібними хребетними, в основному мишами та полівками, яйцями птахів, іноді комахами і плодами.
Чисельність зменшується через природні чинники та меліорацію.
Охороняється у природних запо-відниках.

НОРКА ЄВРОПЕЙСЬКА

Поширена по всій Україні, загальна кількість складає близько 1200 особин. Живе на водоймах з добре розвинутою прибережною рослинністю, найчисельніша у За-карпатті, Передкарпатті та в Кілійському гирлі р. Дунай. Цінний хутровий звір. Кубла влаштовує в прикореневих порожнинах, старих норах водяних тварин, дуплах дерев тощо. Добре плаває. Живиться водяними тваринами, дрібними ссав-цями, іноді птахами.
Чисельність зменшується через витіснення завезеною американською норкою, осушення боліт, висихання плавнів і зникнення заплавних лісів внаслідок зарегулювання проточних водойм, браконьєрство і ненавмисний вилов під час промислу ондатри. Охороняється в Дунайському та Карпатському біосферних заповід-никах, в Луганському природному заповіднику та в Карпатському на-ціональному природному парку.
У місцях перебування, зокрема у верхів'ях рік Стрий та Дністер, необхідно створити території природ-но-заповідного фонду.

КІТ ЛІСОВИЙ

300-400 особин зустрічаються в Карпатах і на Закарпатті. Можливо, є поодинокі особини в плавнях р. Дунай. Селиться у глухих лісах та плавнях. Виводкові лігва влаштовує в природних укриттях, у норах борсуків та лисиць, зрідка - на горищах лісових будинків та в очеретяних заростях. Живиться переважно мишоподібними гризуна-ми, рідше птахами і плазунами.
Зникає через вирубування лісів, рекреацію, знищення під час відст-рілу бродячих домашніх котів та застосування капканів. Охоро-няється в Карпатському і Дунайсь-кому біосферних заповідниках та в Карпатському національному при-родному парку. В усіх місцях перебування необхідно створити території природно-заповідного фон-ду: в Закарпатській (Виногра-дівський, Берегівський, Воло-вецький, Тячівський і Перечинський р-ни) та в Чернівецькій обл. (Сторо-жинецький і Глибоцький р-ни). У місцях перебування слід заборонити відстріл бродячих котів і забез-печити фактичну заборону зас-тосування капканів.


БОРСУК

Поширений в лісах та чагар-никових заростях по всій Україні. У кінці 60-х рр. ХХ ст. загальна чисельність складала близько 11 тис. особин, на початок 90-х рр. вона зменшилась майже вшестеро. Всеїдний, в основному живиться рослинним кормом, безхребетними тваринами та мишоподібними гризу-нами. На зиму впадає у сплячку. Живе сім'ями та поодинці у норах з віднірками та підземними ходами. Нори часто використовуються упродовж багатьох років підряд, утворюючи так звані „борсучі містечка”. Відомі нори, якими борсуки користуються понад 100 років. Чисельність зменшується через полювання, порушення місць перебування, забруднення природ-ного середовища пестицидами і мінеральними добривами, ненав-мисне знищення технікою під час сільськогосподарських робіт. Охо-роняється у Чорноморському і Карпатському біосферних заповід-никах. Слід забезпечити фактичну заборону полювання.
Кожному з нас треба памятати, що коли ми ловимо ці тварини або купуємо виготовлену із них продук-цію, то наближаємо їх загибель.

3МІЄЇД

Гніздиться в старих висо-костовбурних лісах, переважно на Поліссі та в Лісостепу. Гнізда будує на деревах поблизу галявин, вирубок та боліт. Живиться переважно плазу-нами та земноводними.
Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, осушування боліт, зменшення кількості плазунів, безпосереднє винищування людиною.
Занесений до Конвенції про між-народну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється у Поліському при-родному заповіднику. В місцях гніздування доцільно створити тери-торії природно-заповідного фонду, зокрема в Черкаському р-ні Черкась-кої обл. – національний природний парк Черкаський Бір. Необхідно розробити методику розведення у неволі.

ВИДРА РІЧКОВА

Мешкає у водоймax Полісся, Карпат, Лісостепу, в басейні річки Південний Буг та в плавнях річки Дністер. У 60-ті рр. ХХ ст. налічувалося близько 3 тис. особин, на початку 90-х – 1,5-2 тис. Добре плаває і пірнає. Живиться в основному рибою. Сховища влаш-товує в берегах, вихід із них робить під водою. Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки. Цінний хутровий звір.
Чисельність зменшується через нестачу поживи, осушення боліт, обміління і висихання річок, хімічне забруднення водойм та полювання. Занесена до Європейського Черво-ного списку.
Охороняється в Карпатському та Дунайському біосферних заповід-никах; у природних заповідниках: Розточчя, Поліському, Канівському; в національних природних парках Шацькому і Синевир. В місцях найбільшого поширення необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

Перелік видів тварин Хмельницької області, які занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі.

Клас П'явки
1. П'явка медична

Клас Ракоподібні
2. Рак широкопалий, ЕЧСТ

Клас Комахи

3. Красотіл пахучий, ЕЧСТ
4. Жук-самітник, ЕЧСТ
5. Жук-олень
6. Вусач мускусний
7. Махаон
8. Поліксена, ЕЧСТ
9. Подалірій
10. Апполлон, ЕЧСТ
11. Мнемозина, ЕЧСТ
12. Стрікачка тополева
13. Райдужниця велика
14. Люцина
15. Сінниця геро, ЕЧСТ
16. Синявець мелеагр
17. Бражник мертва голова
18. Бражник дубовий
19. Бражник скобіозовий
20. Бражник олеандровий
21. Бражник прозерпина
22. Сатурнія мала
23. Сатурнія середня
24. Сатурнія руда
25. Ведмедиця гера
26. Ксилокопа фіолетова
27. Ксилокопа звичайна

Клас Круглороті
28. Мінога українська, ЕЧСТ

Клас Кісткові риби
29. Стерлядь
30. Білуга чорноморська
31. Вирезуб
32. Чоп великий, ЕЧСТ

Клас Плазуни
33. Мідянка звичайна, ЕЧСТ
34. Полоз лісовий

Клас Птахи
35. Лелека чорний
36. Чернь білоока
37. Гоголь
38. Крохаль середній
39. Шуліка рудий, ЕЧСТ
40. Скопа
41. Змієїд
42. Орел-карлик
43. Підорлик малий
44. Підорлик великий
45. Беркут
46. Лунь польовий
47. Лунь степовий
48. Орлан-білохвіст, ЕЧСТ
49. Боривітер степовий, ЕЧСТ
50. Сапсан
51. Балабан
52. Журавель сірий
53. Дрохва, ЕЧСТ
54. Хохітва, ЕЧСТ
55. Кулик-довгоніг
56. Кулик-сорока
57. Кульон великий
58. Кульон середній
59. Пугач
60. Сипуха
61. Сорокопуд сірий
62. Скеляр строкатий

Клас Ссавці
63. Рясоніжка мала
64. Підковоніс малий
65. Широковух європейський
66. Пічниця ставкова, ЕЧСТ
67. Нічниця війчаста, ЕЧСТ
68. Нічниця триколірна
69. Вечірниця мала
70. Вечірниця велетенська, ЕЧСТ
71. Кіт лісовий
72. Горностай
73. Борсук звичайний
74. Видра річкова, ЕЧСТ
75. Норка європейська
76. Тхір степовий
77. Заєць білий
78. Ховрак європейський
79. Вовчок садовий
80. Мишівка степова
81. Сліпак білозубий, ЕЧСТ
82. Сліпак подільський

Источник: http://odb.km.ua/index.php/ourvid/21